Форум » Окрестности » Пікнік під яблунею / Пикник под яблоней [личная ролевая] » Ответить
Пікнік під яблунею / Пикник под яблоней [личная ролевая]
Катариос Девелура: Ролевая ведётся на украинском языке (согласовано с МИРом)
Ответов - 18, стр:
1 2 All
Катариос Девелура: Сьогодні була на диво чудова погода. Вітерець легенько ворушив волосся Тарі, поки вона йшла до назначеного місця зустрічі. Обережно тримаючи свій великий згорток із покривалом та продуктами, дівчина впевнено крокувала до своєї улюбленої яблуні, де вони з Анні домовилися провести пікнік. Цей відпочинок із подругою Катаріос запланувала передусім для того, щоб прогнати докори сумління і кепський настрій. Жодного балу не заробила вона для Дольфілору, отже має залишитись на другий рік на четвертому курсі Еліс-Гоґвортсу. А мріяла рік тому перевестись через курс! Навчанню завадило те, що Тарі забагато часу проводила із батьками. Хіба могла вона думати ще кілька років тому, що можуть так набриднути магія та інші надприродні штучки? Катаріос зітхнула. Найближчі її друзі були із сімей магів, отже не могли знати, як насправді цікаво у світі магглів. Одна високорозвинена технологія чого коштує! Там усе було логічно зрозуміле і спокійніше для серця. А маги ще досі не можуть зрозуміти, звідки береться їх надприродна сила. Тарі відігнала від себе прикрі думки і спробувала знову насолоджуватися яскравим сонечком і теплим повітрям. Нарешті вона дійшла до розлогої яблуні, яку знала ще з першого курсу магічної школи. Розклавши скатертину на місці під великою тінню від дерева, Катаріос стала з нетерпінням чекати Анні.
Аннабель Розен: Анні любила ліс. Ліс причаровував її, давав їй затишок та натхнення. Аннабель можно було й справді назвати дитям лісу - вона виросла там, там колись безтурботно жили відлюдно її батьки. Так, після подій зими 3 курсу вона мала зненавидіти і ліс, в самотність. Та чомусь - не вийшло. І наразі вона дихала на повні груди, вдихаючи цей духмяний лісовий аромат. Тут вона мала зустрітись з подругою, з якою обмін між факультети відділив їх. Востаннє вони бачились хіба що на вечірці в кімнаті Анні, чи, можливо, на деяких уроках. Катариос останнім часом майже не з'являлася в школі і Аннабель цікавило, з чим ж це пов'язано. Надворі починалось справжнє літо, отож ідея влаштувати пікнік була доречною і зараз дівчинка йшла з кошиком з наїдками з АГовсьокої кухні. - Привіт! - вона помахала рукою Тарі, коли запримітила її серед гілляччя. Хогвартс на укр Гоґвартс, потому АГ а не АХ
Катариос Девелура: Тарі вже поволі тягла руку до сендвічу, коли її привітала Анні. Мало не спіткнувшись об скатертину, вона підбігла до подруги і радісно обійняла. - Привіт! Я так скучила за тобою й Ахом за ці два місяці, коли я тут зовсім не з'являлася, - усміхнулась вона, рухом руки запрошуючи Анні сісти на покривало. Сама вона заходилася порпатися у своєму пакеті з продуктами. - Тут у мене є сендвічі, салати, запечені курячі ніжки і , звісно, шашлики (зараз холодні, але я можу підігріти) - хоч я трохи вегетаріанка, але соромно не скуштувати цього на пікніку. А ще я спробувала приготувати мохіто. Хитро усміхаючись, Тарі дістала термос із напоєм.
Аннабель Розен: Анні була просто збита з ніг Катаріос, котора висіла в неї на шиї. Обійнявши подругу в свою чергу так, що в тої захрустіли кістки, ітарка всілася на покривалі, схрестивши ноги. [- Де ж ти була протягом такого довгого часу? Невже лише гуляла та зависла на вечірках? Чесно кажучи, я думала, що ти подалася в русалки і почала досліджувати підвалини Дольфу - Анні підморгнула подрузі та поставила поруч з собою кошик. - Святий Мерлін, та в тебе тут справжнісінький бенкет! Це що, справді лиш нам двом? Ми ж луснемо! - Бель здивовано похитала головою та підсунула свій кошик до себе, - а я вирішила набрати трошки літа з собою, тому ось - ягоди, фрукти. Тут є персики, абрикоси, черешня, малина, смородина, - вона перелічила та дістала коробку з усім вище переліченим. - А ще я не змогла втриматись і набрала солодощів. В мене є макаруни та бізешки. Думаю, буде непогано з твоїм мохіто. Здається, в нас тут справжнє свято живота! - Бел розглянула на все, що було навколо. Бенкет мав затягнутися надовго. Але й дівчата самі довго не бачились і мали про що попліткувати.
Катариос Девелура: -Де ж ти була протягом такого довгого часу? Невже лише гуляла та зависла на вечірках? Чесно кажучи, я думала, що ти подалася в русалки і почала досліджувати підвалини Дольфу, - на цю репліку Тарі не відповіла, вирішивши почекати, поки вони не спустошать хоча б добру половину мохіто. А після цього стане куди легше говорити по душам. Принаймні, Тарі так вважала. А от з бенкетом Катаріос вирішила не затягувати. Розклавши паперовий посуд для себе й Анні, оніксанка (вона сподівалася, що вже знову може вважати себе такою, хоч і не пройшла курс на Дольфілорі) урочисто відкрила салат з крабовими паличками і трохи собі відсипала. Обережно покуштувала. - Здається, не отруйний. Спробуй, сама готувала, - похвалилася. Узявши з пакету Анні персик, Тарі зручніше вмостилася на покривалі: лягла на бік і сперлася на лікоть. Надкусила фрукт, гідно оцінивши його дивовижний смак. - Чула, що Онікс зайняв друге місце після Драконіану. Дякую за це, - щиро подякувала вона. Сумно усміхнулась: - Дійсно, з тебе кращий префект, чим з мене. І швидко перевела тему, щоб не засмучувати себе у цей погожий літній день, коли вони розпочали такий багатий пікнік. - А що там з тобою і Джонні? Чутки про вас дійшли навіть до мене, - вже весело посміхнулась Тарі. Налила у свій стаканчик мохіто. - Будь ласка, розповіси мені усі новини АГа.
Аннабель Розен: [- До речі, з приводу отрути. А мохіто алкогольний? Бо я пам'ятаю як на нас х тобою діє алкоголь. Як думаєш, новий префект теж зп'яну буде висіти за вікном? - вона підколола водночас і подругу і себе, бо й сама на вечірці висіла за вікном, будучи префектом Оніксу. Дівчина потягнулась за курячими ніжками. Як справжня любителька м'яса вона не могла від них відмовитись і начхати було на те, що всі пальці в жиру. - З мене кращий префект? Ти серйозно? Я не здала жодної домашки, крім тесту і вилізла на своє 7 місце в журналі лише завдяки адмінбалам. Я більше приділяла уваги розвагами, ну, а дракони - навчанню. Результати й показали. Нічого, в цьому семестрі першим буде Ітар! - вона навіть в доказ своїх слів мявкнула по-котячому а опісля - знову вгризлася в соковита м'ясо курки, таке ніжне і солоне на смак... Через таке захоплення їжею, Анні вдавило коли вона почула питання про неї та Джонні. Закашлявшись вона намагались приховати червоність щік за червоністю від кашлю. - А, а що ми? Ми нічого, ми цей, ну... Просто гарно погуляли на вечірці, - а в пам'яті зринули спогади їх поцілунку, - ну і якось ліпили разом вареники на кухні. А так. . нічого зовсім. - і невідомо й самій Анні чи це не жалість на те, що зовсім нічого не було? - А що про нас розповідають? - рідко зацікавилась дівчина, знову вгризаючись в ніжку, - розкажи мене, будь ласка, а я поки подумаю, що розказати тобів першу чергу. Насправді при словах "всі новини" в голові у дівчинки був лише звук перекотиполя, наче нічого й не відбулось за цей весняний семестр.
Катариос Девелура: - До речі, з приводу отрути. А мохіто алкогольний? Бо я пам'ятаю як на нас із тобою діє алкоголь. Як думаєш, новий префект теж зп'яну буде висіти за вікном? - Тарі хитрувато посміхнулась на ці слова. -Аякже! Інакше ніякий він (чи ніяка вона) не префект. Думаю, треба започатковувати таку нову традицію. І новачкам приємно, і нам весело, - колишній префект і теперішній декан на Самоуправлінні злорадно захихотіла. На репліку про Ітар дівчинка не відповіла, не бажаючи знову сперечатись. Усе одно Онікс завжди буде для Тарі найкращим факультетом. Дольфілор, як виявилось, не для неї. А от реакція Анні на питання про стосунки із Джонні немало повеселила Катаріос. Оніксанка була рада за подругу, і ще на піжамній вечірці побачила, що Джонні, здається, Бель також подобається. Однак трохи розчарувалась, почувши відповідь Анні. Хоча, можливо, вона щось приховує. - Кажуть, що ви зустрічаєтесь, - стиснула плечима Тарі. Себе вона спробувала переконати, що їй цілком байдуже, що в її житті майже немає романтики. Рука сама торкнулася кулону у вигляді сонця. - А розкажи мені, чи з'явилися нові класні хлопці у нашій школі? - поцікавилась Катаріос. Хоча їй хотілося дізнатися більше лише про одного учня АГа...
Аннабель Розен: По просьбам перестаю называть АХ АГом - Нам весело? О, так! Та, я думаю, традиція вже започаткована, але чому ж тоді на крісло префекта Оніксу немає кандидатур? Жах якийсь, - Анні подала плечима і взяла собі мохіто. Те, що воно алкогольне ясно, як Божий день, але чимсь запивати все так треба. А мохіто мало гарно охолодити в такий гарячий літній день. Правда, почувши чутки про неї та Джонні, Анні вдавилась ще раз. Відкашлявшись, вона ошаліло поглянула на подругу: - Яких тільки чуток не почуєш в нашій школі. Ні, ми не зустрічаємось. Мені ніхто зустрічатись не пропонував, - вона начебто й байдуже потиснула плечима, роблячи вигляд, що так, їй байдуже на це. Жест Катаріос Анні не оминула увагу, але вирішила спитати про кулон пізніше, коли атмосфера на пікніку стане більш затишнішою. Сама вона потягнулась до наїдків і взяла собі сендвіч. - Нові класні хлопці? Гей, то он навіщо ти повернулась назад? - Аннабель підморгнула подрузі і відкусила від сендвічу, насолоджуючись його смаком і тим, що вона могла сидіти тут, на цій галявині з подругою і просто спокійно пліткувати, не боячись, що їх почують. - Ну, давай взагалі згадаємо, які хлопці є в нас. Звісно, їх побільшало, але не скажу що набагато. Наче жіночий пансіонат, який тільки недавно відчинив свої двері для хлопці. Хоча ні, аби ми були пансіонаом, від хлопців відбою б нем було. Отож. Семюель Грімм, перший, хто спадає на думку. Ну, ти з ним знайома, він не новачок далеко, але не раджу тобі сильно на нього дивитись - можуть і покусати. Не я, звісно, але є кому. В повнолуння очі видряпають. Ну, ще в АХу є дольфілорец Леон - брат Ріки, ти її знаєш, вона була на вечірці. От тільки я про нього лише чула, не бачила жодного разу, можливо, тобі повезе? За хлопців на Оніксі ти й сама знаєш, за Драк я зараз спробую згадати... Ну, ще є на Ітарі Дейв - він прийшов на вечірку, це друг Сема,- тут Анні захихотіла, - до речі, є чутки, що вони не просто друзі, уявляєш? Ці чутки з'явились після їх поведінки на тій самій вечірці, ти все проспала. Правда, чутки розпускаємо поки лиш я та Джонатан.
Катариос Девелура: - Дійсно, навіщо повертатись в АХ, якщо тільки не за хлопцями? І за знанням про те, як їх причаровувати, - підморгнула Катаріос у відповідь. Вдруге налила собі мохіто, слухаючи Анні. - Та я зовсім не дивлюся на Сема, - занадто поспішно сказала Тарі. І почервоніла. І подумки надавала собі ляпасів. "Ех, не бути мені великою актрисою..." Про Леона вона й не чула, хлопців з Оніксу якось не зустрічала - принаймні, поки що - Тарі ще не встигла цілком повернутися в атмосферу Онікса. Хлопці з Драку...ну, Тарі вирішила зачекати, кого там згадає Анні. А потім настала черга Катаріос давитися мохіто, коли вона почула про Дейва і його можливі стосунки із Семом. "Без паніки, Катаріос Девелура, це всього лише чутки. Справді, доля не може бути аж настільки суворою, щоб перший хлопець, який тобі сподобався, виявився..." Тарі доклала значних зусиль, аби не розридатися. Сподіваючись, що Анні не помітила її сум'яття, вона, усміхнувшись, твердим голосом сказала: - О, я й не знала, що в Еліс-Хогвартсі є клуб слешерів. Прийміть мене, будь ласка! "Так я зможу дізнатися більше подробиць про Сема,"- міркувала Тарі. "А якщо підозри безпідставні, то..."
Аннабель Розен: Лице Катаріос говорило за неї набагато красномовніше. Анні підозрювала, що подруга симпатизує Сему, алемщоб ситуація настільки вийшла з під контролю - не уявляла собі. - Гей, не сумуй через нього - він тебе не вартий, а ти в нас красуня,- Анні пересіла поблище до подруги та обійняла її. - В нас немає жодного клубу слешерів, це просто ми с Джонатаном так, гм, жартуємо, - трохи засоромилась дівчина. Подруга була видно, в розпачі, тож Бель вирішила неодмінно підняти їй настрій. - Слухай, я не знаю, що краще може відволікти тебе за їжу. В нас тут такий ствл наїдків, - Бель обвела рукою всю поляну, - а хлопця ми тобі підберемо. Ну, якщо вже взагалі притисне - підберемо дівчину. Аннабель заснула свої власні переживання щодо особистого життя якомога далі - зараз було не до цього. - І чим Сем їй так запав в душу? Тобто, він класний хлопець, але він не такий.... Ну, не такий. Хоча, можливо, в нас просто різні смаки.- розмірковувала Аннабель, жуючи при цьому шашлик і годуючи ним подругу.
полная версия страницы